Сервіси, які необхідно знати кожному редакторові

         Щоб бути хорошим редактором-журналістом-коректором-копірайтером-перекладачем потрібно не тільки мати в себе вдома 11-томний словник української мови й не боятися у нього заглядати, а й знати про безкоштовні сервіси для покращення тексту. 

  Читомо підготувало добірку корисних он-лайн сервісів для текстів українською, які можуть  ваш текст бездоганним за лічені хвилини. 
Автор:  Анастасія Івашина

LanguageTool

Цей сервіс є одним із найбільш гідних серед тих, які пропонують на просторах уанету. Його особливість у тому, що він перевіряє дотримання не лише орфографічних, але й граматичних та стилістичних норм. Він помічає росіянізми, активні дієприкметники й неточності у болісному для багатьох виборі між «у/в», «і/й/та». Хоча «вірних відповідей» та «прийняття участі» LanguageTool не допустить, все ж він не є ідеальним і такі хиби, як-от, «моя автобіографія» не викликають у нього підозр, а ще знімку вище видно, що він часто не помічає відсутності ком.

LanguageTool може використовуватися не лише як окремий сервіс, але і як програмний засіб (рушій), який можуть встановлювати собі інші ресурси.

Саме так вчинили розробники r2u.org.ua. Принцип роботи тут аналогічний тому, про який ішлося вище. Додамо тільки, що на r2u.org.ua, окрім перевіряння тексту, ви також знайдете добірку російсько-українських словників (серед них є і досить рідкісні видання, що виходили, наприклад, в першій половині ХХ століття) та лінгвістичних статей, а також зможете задати запитання компетентним редакторам.

OnlineCorrector

«OnlineCorrector» — це доповнення до Google Документів, яке автоматично шукає і виправляє помилки в текстах українською мовою. Звичну перевірку орфографії доповнено обробленням типографіки та правильного написання символів, контролем чергувань прийменників і сполучників, виправленням типових поширених огріхів, а головне — підказками щодо пунктуації, граматики, стилістичних хиб і навіть помилок слововживання.

.

.

«OnlineCorrector» призначений для опрацювання текстів наукового, публіцистичного чи офіційно-ділового стилю, виправляє хиби після машинного перекладу, дозволяє швидко підвищити якість тексту, у процесі роботи навчаючи користувача. Буде корисний усім, хто багато працює з текстами, а найбільше журналістам, блогерам, копірайтерам, перекладачам, редакторам, науковцям, студентам, усім, хто хоче писати без помилок.

«OnlineCorrector» — це також сайт, де зібрано правила, за якими доповнення виправляє помилки, чат із живим коректором і група на Facebook. Працював над проектом понад рік сам, над кодом доповнення — півроку, а з дизайном і просуванням допомагає дружина», — коментує розробник доповнення, доцент кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології, перекладач Ілля Данилюк.

У планах — поповнення правил, створення сервісу не як доповнення, а як самостійного ресурсу, реалізація API. Проект заплановано як комерційний, але значна частина функціоналу буде завжди безплатною, по суті, у відкритому доступі.

Словотвір

Раніше Читомо вже писало про «Словотвір» – платформу для колективного пошуку адекватних перекладів. Це проект львівських програмістів-ентузіастів, яким набридло миритися із засиллям іншомовних слів, кількість яких невпинно зростає передовсім з огляду на розвиток ІТ. «Словотвір» запрошує спільно й відкрито вирішувати цю проблему, при чому запрошує на ресурс зі стильним та дуже зручним інтерфейсом. Кожен користувач може запропонувати слово, яке потребує перекладу, варіанти перекладу, а також проголосувати за пропозиції інших користувачів. На сьогодні каталог «Словотвору» нараховує понад три тисячі слів.

За схожим принципом колективного обговорення працює і ресурс «Відкритий словник», де користувачі шукають відповідники до запозичень із російської та англійської. Щоправда, цей ресурс не може похвалитися ні привабливим зовнішнім виглядом, ні свіжими дописами.

Ще п’ять років тому прийняли постанову про особливості транслітерації українського алфавіту латиницею. Правил там насправді не так багато, але раптом ви не маєте часу з ними розбиратися, то можете скористатися онлайн-сервісом на СЛОВНИК.UA. Транслітерацію тут можна здійснити на основі згаданої постанови 2010 року (ця транслітерація тут зветься «Паспортна КМУ 2010») та ще двох транслітерацій – географічної (офіційно затвердженої Українською комісією з питань правничої термінології 19 квітня 1996 року) та американської (неофіційна в Україні транслітерація, затверджена Палатою Сполучених Штатів з географічних назв та Постійним комітетом з географічних назв Великобританії. Востаннє переглядалася у 1965 року)

Якісних сервісів для транслітерації назв латиницею українською мовою нам знайти не вдалося.

Типограф

Цей сервіс від студії скандального російського дизайнера Артємія Лєбєдєва автоматично зробить нудну технічну роботу, з якою журналісти, редактори, письменники, копірайтери й не тільки стикаються під час роботи з текстом: «Типограф» перевірить проміжки, розставить потрібні лапки, замінить дефіси на тире тощо.

«Реформатор»

Згадана дизайнерська студія пропонує ще один інструмент, який допоможе підготувати тексти безпосередньо для веб-публікації. Сервіс очищує контент від непотрібних тегів та атрибутів. Під час роботи з «Реформатором» можна обирати заголовки різного рівня, виокремлювати поля для цитат, коментарів, контактів, додавати таблиці й переліки тощо, словом, оформити текст так, щоб він був привабливим для онлайн-аудиторії. До речі, текст, який ви віддаєте на поталу «Реформатору» також можна «типографити».

Команда Gagadget створила аналог типографської розкладки Ільї Бірмана для української мови. Відтак вводити апостроф і літеру «ґ» можна, не вдаючись до складних клавішних комбінацій. Завантажити розкладку можна безкоштовно, доступні варіанти для Windows та Mac OS Х.

Джерело